Я, може, хочу срібним олівцем Птиць малювати на лляній тканині…(ювілейна книжкова виставка)

Сьогодні відзначає ювілей видатна українська поетеса -  Ліна Василівна Костенко. Таким поетом може пишатися будь-який народ світу, бо він є спадкоємцем кращих традицій  своєї нації. Вслухайтесь у Слово Поета, серцем доторкніться його чар, вдумайтесь в його глибокий зміст – і вам відкриється багато таємниць, життєвих і поетичних…

Між іншим

Коли я буду навіть сивою,

І життя моє піде мрякою,

А для тебе буду красивою,

А для когось, може, й ніякою.

А для когось лихою, впертою,

Ще для когось відьмою, коброю.

А між іншим, якщо відверто,

То була я дурною і доброю.

Безборонною, несинхронною

Ні з теоріями, ні з практиками.

І боліла в мене іронія

Всіма ліктиками й галактиками.

І не знало міщанське кодло,

Коли я захлиналась лихом,

Що душа між люди виходила

Забинтована білим сміхом.

І в житті, як на полі мінному,

Я просила в цьому сторіччі

Хоч би той магазинний мінімум:

—Люди, будьте взаємноввічливі! —

І якби на те моя воля,

Написала б я скрізь курсивами:

—Так багато на світі горя,

Люди, будьте взаємно красивими!