Тесля Борис Дмитрович – 19.09.1929 р – 13.01.1992 високо інтелігентна, ерудована людина учитель – історик за фахом, учитель фізичної культури за покликанням . Гармонійно поєднував у собі риси вчителя теоретика і практичного педагога-вихователя, фанатично любив спорт і всі свої професійні вміння передавав учням.

 З дитинства любив книгу все життя був активним читачем Новосанжарської ЦРБ, особливо цікавився історичною літературою та методичною літературою по спорту.

Тесля .Б. Д.  справджував високі стандарти предмету фізичного виховання, працював над покращенням відносин учнів та громадськості до предмету фізичного  виховання, відстоював ідеї чесності в спортивній боротьбі. Дав путівку у великий спорт кандидатам та майстрам спорту.

Наша ялинка це креативна відповідь бібліотекарів на наслідки НТР

-пропаганда бібліотечної книги 

-джерела знань духовної насолоди

-заклик берегти довкілля, ліс, воду, повітря - як джерело здоровя і благополуччя, достатку і духовності

перш ніж донести сокиру над лісовою красунею, зупинись і подумай про живі легені планети

Урок народознавства з майстер – класом.
Українські вишиванки – наче райдуги – світанки.

Духовний ангел України. 

Із  такою назвою пройшла читацька конференція мета якої

Познайомити  учнів та всіх присутніх із традицією початку занять в школі (14 грудня)в день пророка Наума в давні часи на Україні. А також вшанування пам'яті Григорія Савовича Сковороди , популяризація його творчої спадщини, високого прикладу особистого життя і громадської позиції.

Маячківська СБФ

 1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Всесвітній день боротьби зі СНІДом став одним з найбільш визнаних міжнародних днів здоров’я і важливою можливістю для підвищення рівня обізнаності про це захворювання та його профілактику. Завідуючою Маячківською СБФ Іриною Миколаївною Шелемба та психологом Маячківської ЗОШ

І- ІІІ ст. ім. академіків Левицьких був проведений масовий захід.

Мета заходу – привернути увагу молоді до здорового способу життя, безпечної поведінки, а також виробити активну життєву позицію у молодих людей. Крім того, усі бажаючі змогли взяти участь у  конкурсі малюнка «Обирай сам».

ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ЧИТАННЯ

У березневі дні до бібліотеки завітали всі небайдужі і охочі послухати, а може і самому прочитати твори Кобзаря. Активну участь у читаннях прийняли дев’ятикласники Новосанжарського НВК , були прочитані вірші Тараса Григоровича і показана театралізована сценка на уривок з поеми «Катерина». Глядачі оцінили виступи рясними оплесками.

Подружжя Миколи та Лариси Призових виконали

 дві пісні на вірші Тараса Шевченка. Бібліотекарі прочитали вірші поета, Світлана Яремко під акомпанемент В.Болтушенкова виконала пісню «Зоре моя вечірняя». Прочитали також вірші кобзаря поет Віталій Чепіжний, журналіст Володимир Паршевлюк.

Завершувались читання під елегію ??пам’яті Тарасу Шевченку, яку виконали Володимир Каплуновський та Микола Колодочка. Учні сиділи і слухали. І як зауважив Володимир Паршевлюк у своїй статті «Тарас Шевченко – пророк чи звичайна людина?» у газеті «Ехо»: «Можливо, саме після таких зустрічей їм захочеться вперше прочитати «Кобзаря» не тому, що він у шкільній програмі, а просто так – для себе».

проведенні заходи

Зустріч з Дипломантом конкурсу «Коронація слова» Юрієм Коцегубом

Найцікавіші сучасні твори отримали відзнаки “Коронації слова”

31 травня в Києві відбулася XII церемонія нагородження переможців Міжнародного літературного конкурсу “Коронація слова”. Конкурс підтримує Міжнародний фонд “Відродження”.     Церемонія зібрала понад 1000 шанувальників сучасної української літератури. Авторам із різних регіонів загалом вручили 59 відзнак у номінаціях “Романи”, “П’єси”, “Кіносценарії”, “Пісенна лірика”, “Твори для дітей”. Також літераторів нагородили спеціальними відзнаками за найкращий твір на тему мандрів, історико-патріотичний роман, ексклюзивний жіночий твір та еротичний твір. Цього року на конкурс надійшло близько 6000 творів. Дипломантом номінації «Романи» став наш земляк Юрій Коцегуб , за історичний роман «В Темнім лузі, за Дунаєм» – так розпочала зустріч з молодим автором бібліотекар читального залу Паттієва Тамара Іванівна.  Потім було безліч запитань до Юрія – і про задум написання твору, його зміст, джерела, захоплення і вподобання самого автора, про атмосферу церемонії вручення премій, зустрічі з  письменниками.  Юрій охоче відповідав на різні запитання.      Юрій Михайлович Коцегуб народився у селищі Нові Санжари 08.03.1984р. Навчався у Новосанжарському  НВК  клас з поглибленим вивченням англійської мови. Після закінчення школи здобув професію помічника бурильника розвідувального буріння нафтових та газових свердловин у Полтавському ПТУ №10. Пройшов строкову службу в Прикордонних військах України (2002- 2003рр).  Потім роки навчання в Полтавському технічному університеті ім.. Ю.Кондратюка і диплом спеціаліста з економіки підприємства. 2003 – 2008рр. працював у приватних підприємствах м. Полтави. Зараз працює помічником бурильника у ТОВ № «Голден  Деррік». Майже рік у перервах між вахтами працював над історичним романом «В Темнім Лузі, за Дунаєм», за який 31 травня отримав Диплом лауреата  конкурсу  «Коронація слова».      Роман «В Темнім Лузі, за Дунаєм» відкриває маловідому трагічну сторінку спадкоємців запорізького козацтва – задунайських козаків.  Охопивши часи від заснування Дунавецької (Задунайської) Січі до її зруйнування, автор відображає деякі епізоди з життя українських козаків в Темнім Лузі. Непрості відносини з турками, збройні сутички з донцями-некрасівцями, побутові негаразди та неодноразові запросини росіян із обіцянками про гарне життя – зі всим цим стикалися січовики, що проживали в дунайських плавнях.          Поряд із старими запорожцями, що ревно дотримувались січових звичаїв та традицій на політичну арену виходить досить суперечлива, недалекоглядна, в дечому авантюрна постать Йосипа Гладкого. Дірвавшись до влади, відразу призначив курінними отаманами вірних йому людей, завів нові порядки… До чого це призвело, невдовзі відчуло на собі все козацтво…

Создано с помощью сервиса Яндекса Народная карта.

До 1917 року в Нових Санжарах діяли невеликі церковні бібліотеки. При Радянській владі до 1941 року була одна бібліотека,яка знаходилась в приміщенні клубу.(кількість фондів невідома). Під час війни зруйнована. Після визволення району від німецько-фашистської окупації у вересні 1944р,бібліотека відновила роботу у жовтні 1944р.Книги збирали у населення,за 3 місяці зібрано 570 пр. З 1945р книги надходили з обласного культосвітнього відділу,потім з бібколектора. На початок 1946 року фонди складали 700пр.книг і 500пр.брошур.Бібліотека обслуговувала дорослих і дітей . Штат складався з 2-х працівників. Завідуючою працювала Чумак Катерина Петрівна,бібліотекар – Діхтенко Ганна Кузьмівна. У 1951році створено пересувний фонд бібліотеки, працювала Яценко Катерина Іванівна. До середини 70-хрр штат бібліотеки налічував 6 працівників. У 1948р створено районну дитячу бібліотеку і дитячі книги з районної бібліотеки передано до РДБ.

РБ знаходилась у пристосованому приміщенні колишньої конюшні панського маєтку (на цьому місці пам’ятник Т.Г. Шевченку) площею150кв.м, читальний зал на 10місць ,абонемент (2кімнати), методичний кабінет. У 1986р ЦРБ РДБ були переведені у 2-х поверхове приміщення колишньої районної лікарні,площа ЦРБ- 500кв.м,РДБ-450кв.м.
У 1979р. бібліотеки району були об’єднані у ЦБС. Централізована система об’єднала 2 районні бібліотеки – ЦРБ ,РДБ, Нехворощанську зональну бібліотеку у 45 бібліотек – філій. До 2007 року мережа бібліотек скоротилась і становить 32 бібліотеки,30 бібліотек-філій – ЦРБ ,РДБ