понедельник, 27 апреля 2015 г.

А Сотня відлетіла в небеса…Сценарій




Новосанжарська ЦБС




Новосанжарська ЦРБ
            Зав. в/обслуговування Т. Паттієва
                                                                      Член клубу «Джерело» В. Чепіжний



«А Сотня відлетіла в небеса…»
             
 Літературно – музична композиція
Сценарій




















 2015 р





Оформлення залу : прапор України, мультимедійні засоби, виставка – інсталяція «Нація, що  постає у боротьбі»

Звучить пісня Про Україну у виконанні Анастасії Білокінь.
На екрані заставка «А Сотня відлетіла в небеса…»

В: Доброго дня, шановне товариство! Пропонуємо вашій увазі літературно – музичну композицію пам’яті «А Сотня відлетіла в небеса…» з нагоди річниці  Революції Гідності.

Звучить музика Гімну України.

Т:                                            Небесному українському братству – тим, хто
                                            майже 100 років тому творив УНР, учасникам
                                            Української Революції та національно –
                                               визвольних змагань 1917-1921рр., героям Крут,
                                            шістдесятникам, учасникам дисидентського
                                            руху, Героям Небесної Сотні Революції Гідності
                                               і сьогоднішнім захисникам нашої незалежності і
                                               територіальної цілісності – солдатам на Східному
                                            фронті присвячується.

 (52с) відео. Вірш Л.Костенко «Доборолися! Добалакались!»:

В.               Доборолися! Добалакались!
Досварилися, аж гримить!
Україно, чи ти була колись
Незалежною хоч на мить –
Від кайданів, що волю сковують,
Від копит, о в душу б’ють,
Від чужих, що тебе скуповують,
І своїх, що тебе продають?!

Популяція! Нація! Маси!
І сьогодні, і вчора, й колись
Українського пекла гримаси
Упеклися мені. Упеклись!
Весь цей розбрат, і рейвах, і ремство,
І віки безголів’я вогонь, –
Хай він спалить усе це нікчемство
Українського пекла вогонь!

Т: Сьогодні ми пригадаємо, як розгорталися події буремної минулорічної зими .

Звучить пісня «Устань, Україно!»
На фоні відео без звуку (Рев.2) (2хв.) виконують Л. та М. Призови

В: Зухвалі дії режиму Януковича викликали хвилю обурення і спротиву всього українського суспільства. Не будемо відтворювати хронологію тих подій, а згадаємо як Новосанжарська громада взяла в них участь.

Відео Новосанжарського Майдану бл. 2 хв.

Т:  В той час, коли влада лютувала на антимайданах, ініціатором наших місцевих зібрань стала районна організація ВО «Свобода». Віддаємо шану нашим землякам, які подолавши страх, взяли участь у подіях київського Євромайдану та Революції Гідності і були учасниками місцевого Новосанжарського Майдану.
( імена учасників)

















  
Слово керівникам району.
Голові Новосанжарської райдержадміністрації С. В. Бульбасі
Голові Новосанжарської районної ради Г.І. Супруну







В: Завдяки ТВ та Інтернету тепер майже весь світ знає українського хлопця, гідного нащадка наших пращурів – борців за волю України – Михайла Гаврилюка який став символом нескореної України
(фото на екрані).
Т: Михайлу Гаврилюку
Вони тебе били. А мене боліло.
Ісус на Голгофі подібне терпів.
Вони реготали. Здавалося з мене.
Ця зграя скажених і проклятих псів.
Земля їх не прийме. Відторгне, відкине.
За сльози сестер і усіх матерів.
Михайле! Ти – кращий із кращих.
Ти – твердість і віра.
Ти – гідний нащадок дідів козаків.

В: У далекі тривожні січневі дні 1918 р., коли з півночі на українську землю наступала більшовицька армія Микити Муравйова, в серцях юнаків Києва зазвучали якісь нечутні голоси, що кликали їх на бій. Ця молодь знала, що саме їй доведеться кинути все і йти захищати щойно проголошену незалежність України, яку не були готові боронити їхні батьки, бо виросли і прожили життя в імперії. І ці хлопці виконали свій священний обов’язок перед Батьківщиною. Відтоді їхній подвиг залишився в пам’яті українського народу.
Відеофільм озвучений 1 хв. 27 с.

В: Майже через 100 років їхні духовні нащадки підтвердили свою жертовність на Майдані.
На екрані фото крутянина і С. Нігояна
(За кадром читають Торбін В., Чепіжний В., Паттієва Т.)
«Мені наснилось, що вони зустрілись…»

Мені наснилось, що вони зустрілись.
Убитий в Крутах й вірменин Сергій. В саду
Едемськім на травичці всілись:
«За що тебе?» «За Україу, друже мій!»
«Ти знаєш, і мене за неї вбили,
Та це було вже років може сто,
Тоді померли ми, щоб ви там жили.
А вас вбивають… Вас тепер за що?
Ти памʹятаєш, друже. Зісно, памʹятаєш
Як біло – біло в нас цвітуть сади
І ти цей запах пʹєш. І ти його вдихаєш…
Я б все віддав, щоб хоч на мить туди»
«А я ще ввечері узяв дівча за руку
Й тихенько так до серця притулив
Тоді не знав, що Бог уже розлуку
На віки на землі нам присудив.
Під Крутами стояли ми стіною
В очах не страх, а злість для ворогів
Большевики готовились до бою,
Я йшов на смерть… А жити так хотів.
Мені твій попіл стукав, брате, в груди
Я вірменин, а теж Вкраїни – син
Не мав у серці й крапельки облуди,
За те й убив мене проклятий поганин».
… Мені наснилось, що вони зустрілись.
Убитий в Крутах й бородач Сергій
В саду Едемськім на травичці всілись:
«За Україну нас вбивають, брате мій!»
                                     Оксана Максимишин – Корабель

Відео С. Нігоян читає «Кавказ»
Читає свій вірш Ганна Демиденко  «Перша жертва Майдану»

Т: Кожна значна історична подія обирає притаманні лише їй символи. Часом самі не відаємо, чому такий знак ураз з`являється.
Вже майже сотню років співають лемки як «пливе кача тисиною» про розмову сина з матір`ю, який сам не знає, де погине, але відчуває, що поляже. Можливо героя пісні кликали фронти Першої чи Другої світової воєн, а можливо, національно – визвольні змагання.
    Під час трагічних подій на Майлані давня пісня згорьованих лемків «Пливе кача тисиною» стала смутком душі всього українського народу.
Звучить пісня. «Пливе кача тисиною» 1-й куплет

В: Коли прийшов скорботний час прощання з жертвами Майдану, ця пісня зазвучала як реквієм. Нашій землячці поетесі Тетяні Домашенко, присутній на прощанні з полеглими майданівцями, наче з неба впали слова – Небесна Сотня Воїнів Христа. Так виник вірш – молитва.
Звучить вірш під муз. супровід В. Болтушенко, В.Трохимчук

Небесна сотня воїнів Христа
З мечем Архистратига Михаїла
З молитвою за Волю на устах
У Вічність із Майдану відлетіла.
Небесна сотня воїнів святих
І душу, й тіло склали за Свободу,
За розбрат нації взяли на себе гріх,
Освячені любовʹю до народу…
Вся Україна – Мати під хрестом,
Їй серце меч прошив нестерпним болем,
У душу увірвався напролом,
Сльоза пече й тече кривавим морем.
Цвіт нації узято на приціл,
Все нових кілерів злочинець-кат шукає,
Щоб ми не чули крику породіль,
У завʹязі невинний цвіт вбиває.
О мій народе, мученик святий,
У Вічності хвилиною мовчання
І Час, і Простір вмить перехрестив
У серці матері молитвою прощання.
Покров Небесний в зорях золотих,
Покров Небесний в зорях золотих,
І «Ще не вмерла…» над Майданом лине –
Молитвою сердець усіх святих
Творець Всевишній славить Україну!

Композиція школярів 5 хв.

Т: Антиукраїнська, антинародна злодійська влада сподівалась, що жорстокі каральні заходи придушать спротив народу та, побачивши жах нею скоєного, ганебно втекла, чим обурила свого господаря – володаря Кремля. Не змігши утримати Україну через підконтрольну собі владу, Путін почав військове вторгнення.

В. Чепіжний читає свій вірш (На фоні відео про кримські події)

Несамовитий Третій Рим,
Судомлячись фантомним болем
від Криму захищає Крим,
Себе вкриваючи ганьбою.
Чергові карлики Кремля
Не усвідомлюють уперто
Що це давно не їх земля.
Але імперська хить інертна.
Давно почив СРСР.
Та, не питаючи народу,
Несе російський БТР
Ніким не прохану «свободу»
«Хотят лі рускіє войни» –
Писав колись поет нещиро.
Не знаю. Тільки їх сини
Уперто не бажають миру.
Т: Розгубленість нової влади щодо кримських подій підштовхнула Кремль на агресію на Сході України. Та не так сталося як хотів агресор – на спротив піднявся український народ, відкривши непереможний другий фронт.
Відео Війна. Рідні (2хв)


В:                                  Я йду на смерть, а ти не плач за мною,
Я йду, щоб ти не бачила війни.
Якщо помру, згадай мене сльозою,
І я прийду… в твої щасливі сни…
Т.                           Не йди, прошу, побудь іще, благаю…
І вже немає сили підвестись…
Чи ще хоч раз побачу?
В.                                  – Я не знаю…
Та ти чекай, май віру і молись…
Не плач, прошу, нічого не змінити…
Мій час настав, покликала війна…
Я маю рідну землю захистити,
Вона ж у мене як і ти – одна…
Т.                                  – Мій любий, доки серце в грудях бʹється
За тебе буду Господа молить…
Моя любов до тебе озоветься
І від ворожих ГРАДів захистить.
…Тепер він там, д спокою немає,
Де смерть своїми залпами гримить…
Вона ж щоночі молиться й чекає,
І вірить… і продовжує любить…

В:
Нехай оберігає вас земля,
Яку ви захищаєте сю мить.
Не той герой, хто лоба не схиля,
А той, у кого зброя не тремтить.
Сміливості вам, розуму, снаги!
Вціліти у пекельному вогні.
Пощезнути повинні вороги!
А ви – живими вийдете з борні!

Віталій Чепіжний Н. Санжари
Звучить пісня «Повій, вітре, на Вкраїну» Денис Петренко
                 Акомпанемент В.Каплуновський   М.Колодочка                                                         
В: (на сцені)                           Сонет Свободи
Ми не владні над часом і місцем
Де судилось побачити світ,
У якій нас гойдали в колисці,
Ким позначений наш родовід.
З побажаннями кращої долі
Нами ревно керують батьки.
Ми пручаємось, прагнучи волі
І повторюєм їх помилки.
Так минають роки за роками,
Нас кружляють життєві незгоди
І гартують у вічній борні.
Непомітно блукає між нами
Невловима, як вітер, свобода
І не кожен відчує її.

«Попіл Клааса стукає в моє серце»
«Тіль Уленшпігель» Шарль де Костер

Не зрадьмо Героїв Небесної Сотні,
Які полягли у священному серці
В ті памʹятні дні, нелютнево спекотні.
Хай попіл Майдану нам стука у серце!
Гадали, що воля нам буде – як море.
А волі поки що – маленьке відерце.
І влада така ж, як була – непрозора.
І попіл Майдану нам стука у серце!
Країна на Сході трима оборону,
Гримлять канонади шаленими скерцо.
Та тільки міцніше стають батальйони –
Це попіл Майдану їм стука у серце.
Ми вистоїм, брате. – Інакше не можна.
Іще задамо окупантові перцю!
Чекати недовго – вже майже у кожне
Той попіл Майдану колотить у серце.
                                                             В. Чепіжний (Нові Санжари) січ. 2015року.
     

На третій строфі на сцену і в зал заходять діти з свічками, вимикається світло. Відео з Ніною Матвієнко.
Аве, Марія (читають учні 2хв.)

Т: Вічна пам'ять Героям Небесної Сотні та всім воїнам Східного фронту, вт. ч. нашим землякам Віктору Ходаку, Максиму Збицькому, які поклали своє життя захищаючи незалежність і майбутнє нашої Батьківщини.
Хвилина мовчання (метроном)

Т: Слава не поляже, а розкаже, що діялось в світі.
     Чия правда, чия кривда і чиї ми діти.
Зал співає Гімн України

Використані джерела:
https://uk-ua.facebook.com – Музика Майдану
http://intvua.com/ - Майдан день-за-днем
https://uk-ua.facebook.com/MaidanLibrary - Бібліотека Майдану
http://music.i.ua/ - Музика
facebook.combogdan.gura - Богдан Гура
http://www.parafia.org.ua/biblioteka/kultura/virshi-majdanu/ - Вірші Майдану. В пам’ять про загиблих на Майдані. Оксана Максимишин-Корабель
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=20268 -  В. Чепіжний. Вірші
Демиденко Г.П. Герої не вмирають(Текст) Ганна Демиденко. - Полтава: «Форміка», 2014.- 139 с., 26 грн.
Костенко Л. Вибране / Л. Костенко. – К.: Дніпро, 1989. – 558 с.
Костенко Л. Річка Геракліта / Л. Костенко; упоряд. та передмова Оксани Пахльовської; художник Сергій Якутович. - К.: Либідь, 2011. - 288 с.: ілюстр.
 Симоненко В. Поетична спадщина.- Харків: Ранок, 1999.- 64 с.
 Симоненко В. Ти знаєш, що ти людина.- К.: Наук. думка, 2001.- 296 с.
музичні твори Михайла Вербицького, Вольфанга Моцарта, Гр. Шуберта, Володимира Івасюка, Миколи Призова, Ролор Ловланда
у виконанні Лариси і Миколи Призових, Анастасії  Білокінь,  Ганни Демиденко, Василя Болтушенкова,  Валентини Трохимчук ,  Дениса Петренка, Володимира  Каплуновського,  Миколи  Колодочки,  колективу  учнів  9В та 7А кл. ННВК  під керівництвом Інни Скубій, Юлії Яценко та Аліма Чесака.
    Технічне  забезпечення виконали:  Валерій Торбін та Юрій Сливка.
    Програму вели : Тамара Паттієва та Віталій Чепіжний.

Комментариев нет:

Отправить комментарий