Новосанжарська ЦРБ

Завідуюча відділом

обслуговування ЦРБ Олейнікова Л.Ю.

Сучасні українські письменники

(бібліографічний огляд літератури)

Не вперше ми зустрічаємось з вами і говоримо про стан сучасної української літератури. На попередніх зустрічах я розповідала вам про жанри сучасної української літератури, про літературні премії які існують в літературіСучасну українську літературу творять письменники нової генерації, такі як: Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Юрій Іздрик, Оксана Забужко, Микола Рябчук, Юрій Покальчук, Костянтин Москалець, Наталка Білоцерківець, Василь Шкляр, Євгенія Кононенко, Андрій Курков, Іван Малкович, Богдан Жолдак, Сергій Жадан, Павло Іванов-Остославський, Олександра Барболіна та інші. З 14 по 18 вересня кожного року у Львові уже впродовж 18 років проходить «Форум видавців» (Львів називають книжковою столицею країни).

Львівський форум - це книжковий Великдень для письменників та видавців, бо кожен
намагається саме до Львівського форуму видати свою книжку - «спекти свою «паску». Цього року було представлено багато нових творів для дошкільників та молодших школярів:

Грицько Григоренко - «Королівна - крихітка та киць -киць»; для середніх і старших школярів:

Вадим Карпенко - «Пригоди Марка та Харка»

Малик Галина - «Абракадабра»

Павленко Марина - «Русалонька»

Побачила читачів нова книга Л. Костнеко «Річка Геракліта» ; Бондаренка Станіслава «Метаморфози 10 українських поетів останніх 10 років»

Повість Марії Матіас - «Армагедон уже відбувся».

Антипович Тарас - «Хронос».

Леся Вороніна - дитяча письменниця - книга «»Сни Ганса Християнина»

Набирає обертів Єшкілев Володимир - «Візантійська фотографія»

«Іше гроно проникнень і свідчень»

«Країна У»

«Пафос» «Богиня і консультант»

«Побачити Алькор» «Тінь попередника»

Сергій Пан тюк «Війна і ми»

Сергій Жадан, відома дитяча письменниця Мар’яна Савка Санченко Антон - «Нариси бурси»

Декілька слів про Олеся Ульяненка - народився у м. Хорол у 35 років отримав малу Шевченківську премію за роман «Сталінка».

Автор сценарію до фільму «Украдене щастя». За однойменною драмою І. Франка ;-ох серійна стрічка вийшла на екрани у 2004 році.

Помер у 2010 р. доля складна.

Нині відбувається помітне Розшарування читацького загалу на прихильників літератури популярної і так званої високої прози.

Що ж до високої вітчизняної прози, то коло її читачів - передовсім молодь причому головне, та її частин, що зросла в освіченому українському середовищі. Це студенти і випускники « Києво-Могилянської» філфаків університетів та гуманітарних вузів.

Є, звичайно, приклади дивовижної популярності окремих текстів у широкої публіки, як-то останніх книжок Ліни Костенко та Василя Шкляра.

Давайте більш детально ознайомимося з сучасними українськими письменниками.

Кокотюха Андрій (17.11.1970р. м. Ніжин) - представник детективного жанру. Детективний роман «Повзе змія» його перший детективний роман. «Шлюбні ігри жаб» - здобув славу першого українського бестселера. «Повернення сентиментального» -

та англійської мов. Переклади з французької поезії друкувались у «Березолі» (1992 — 4 3- 4), «Всесвіті» (1995 — Ч 2) та інших виданнях.

За переклад антології французького сонета стала лауреатом премії ім. М. Зерова (1993)

□      «Сестра». - Березіль. — 1996. — Ч. 11-12 - повість для нецілованих дівчат

□      «Колосальний сюжет». - К.: Тов-во «Задруга», 1998 - збірка оповідань

□      «Імітація». - Львів: Кальварія, 2001 - роман

□      «Зрада. ZRADA made in Ukraine». - Львів: Кальварія, 2002 - роман

□      «Зустріч у Сан-Франциско». - К.: Дуліби, 2006 - збірка оповідань

Яна Дубинянська - народилася в Криму(21.08.1975р.). «Сходовий майданчик» - це перший роман письменниці. «Корабель жінок», «Проект Міссурі». Творам Яни Дубинянської властиві лаконічність, динамізм, напружений сюжет, неочікувані й парадоксальні фінали, яскравість характерів. Закордонні імена персонажів й топонімів створюють атмосферу екзотичності та умовності. Фантастична складова зазвичай просуває сюжету, надає творам казкове чи містичне забарвлення. Критики часто не можуть надати жанрове означення деяким творам, відмічаючи, що Дубинянська пише на межі фантастики, містики і психологічної прози, або на перехресті любовної історії. гумору, містики, студентської прози, сатири.

Премії:

1999  Премія видавництва «Смолоскип» за збірку «Три дні у Сиренополі»

2000  Дипломант міжнародного конкурсу «Гранослов»

2004  Премія Міжнародної Асамблеї фантастики «Портал» за кращу українську фантастичну книгу — за збірку «Козли»

2010 Премія Бориса Стругацького «Бронзовая Улитка» за роман «Глобальное потепление»

2010   Премія «Фиолетовый Кристалл» фестивалю фантастики «Созвездие Аю-Даг» за роман «Глобальное потепление»

2011  Премія «Бегущая по волнам» фестивалю фантастики «Созвездие Аю-Даг» за роман «Письма полковнику»

Наталка Сняданко -(20.05.1973, м.Львів) захоплює своєю внутрішньою свободою. Здається, вона настільки відважна, що пише тільки так, як їй хочеться. «Вона розповідає своє і, власне, тому ми сідаємо, замовкаємо і слухаємо» (Т. Прохасько). Повість Наталки Снядянко «Колекція пристрастей, або Пригоди молодої українки» була опублікована у 2004 році в Польщі й одразу ж увійшла в десятку бестселерів. Ця книжка також перекладена і видана російською — «Коллекция страстей» (М.: «Идея-Пресс», 2005).

Крім того, російською вийшов роман «Синдром стерильності» під назвою «Агатангел, или Синдром стерильности» (М.: «Флюид», 2008)

Наталка Сняданко — перекладач з німецької (Франц Кафка. Фрідріх Дюрренматт. Гюнтер Грасс, Юдит Германн. Стефан Цвейг), польської (Чеслав Міл

Ірена Карпа -(08.12.1980р. м. Черкаси) її називають «зіркою експериментального тусування й брахманічного туризму», секс-символом національного тінейджерства. Багатогранна. Закінчивши навчання (2003), отримала магістерський ступінь з іноземної філології за спеціалізацією "англійська та французька мови, зарубіжна література". Протягом року подорожувала Південно-Східною Азією, наслідком чого став роман «Фройд би плакав» (вид-во «Фоліо»).

2005-2008 - працювала ведучою на телебаченні (канали «ІС-ТУ». «Інтер», з вересня 2007 року по серпень 2008 року — «MTV Ukraine»).

4-ю її книгою став роман «Перламутрове порно» (2005. вид-во «Дуліби»), 5-ю — роман «Bitches Get Everything» (2006, вид-во "Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»").

2006   - спробувала себе як акторка («Аутизм», реж. О.Анпілогов, Україна; «Компот», реж. А.Якушенков, Росія) та режисерка короткометражного кіно «Kyiv. Limited Edition».

Знімається в еротичних фотосесіях для журналів «Playboy». «Penthouse», «FHM».

17 травня 2008 року одружилася з київським журналістом і письменником Антоном Фрідляндом.

13 вересня 2008 року на Львівському Форумі видавців презентовано книгу «Добло і Зло» (вид-во "Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»"').

На початку 2009 року книжку «Добро і Зло» визнано книжкою-невдахою року — вона здобула приз «Золота булька».^ш Водночас, за рейтингом читачів журналу «Кореспондент», книга «Добро і Зло» ввійшла до десятки найкращих українських книг 2009 року.^¹

Розлучившись з першим чоловіком Антоном Фрідляндом восени 2009 p., вдруге вийшла заміж за американського фінансиста Нормана Пола Генсена. 17 серпня 2010 р. у них народилася донька, яку назвали тибетським ім’ям Корена-Джіа.^. 30 серпня 2011 року в Барселоні народила другу доньку.

Нагороди:

1999 — гран-прі міжнародного конкурсу молодих письменників «Гранослов»

2006  — премія «Best Ukrainian Awards-2006» (номінація «наймодніша письменниця»)

Олександр Ірванець- поет, прозаїк, перекладач. Народився 24 січня 1961 у Львові. Жив у м. Рівне. У 1988 році закінчив Московський літературний інститут. Автор 12 книжок, 5 з яких - поетичні збірки. Співпрацював з багатьма періодичними виданнями. Зараз має авторську рубрику в журналі "Україна". Один із засновників популярного товариства "Бу-Ба-Бу", до складу якого входили також Юрій Андрухович та Віктор Неборак. О. Ірванець викладає в Острозькій академії. Живе в Ірпені. Автор трьох збірок віршів, п’єс, які ставились на сценах України, Казахстану, Німеччини та Люксенбургу. Його твори перекладаються німецькою, французькою, англійською, польською, хорватською, шведською, російською та білоруською «Очамимра» - перша збірка прози

О.   Ірванця.

Василь Шкляр - (* 10 червня 1951, с. Ганжалівка Лисянського району Черкаської області) — український письменник, політичний діяч. Один із найвідоміших і найбільш читаних сучасних українських письменників (деякі оглядачі називають його «батьком українського бестселера»)^ романи «Тінь сови», «Ностальгія», збірки повістей та оповідань «Сніг», «Живиця».

Рішенням Комітету з Національної премії України ім. Т.Шевченка визнаний лауреатом Шевченківської премії 2011 року

«Залишенець» , «Чорний Ворон» - висвітлив одну з найдраматичніших сорінок нашої ісорії - повстанську боротьбу українців проти окупаційної влади у 1920-х. Із глибини забуття виринає містична постать отамана Чорного Ворона, що переміг смерть...Культовий роман «Ключ» (1999) став феноменальним явищем в сучасній українській літературі.

Нагороди:

1995— «Золоте перо».

1999— «Золотий Бабай», за найкращий гостросюжетний роман (роман «Ключ»)^[

2001— «Коронація слова», перша премія в номінації «Роман» — за роман «Клементал»^{1 у/v1}

2003— «Спіраль століть», міжнародна премія в жанрі фантастики у номінації "За найкращу україномовну фантастику (КиївКон-2003. роман «Ключ»)

Юрій Іздрик - один з най концептуальніших письменників - модерністів сучасної української літератури. (*16 серпня 1962, Калуш), прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту «Четвер». Літератор, художник, музикант. Живе і працює у Калуші. Автор повісті «Острів Крк» (1994), поетичної збірки «Станіслав і 11 його визволителів» (1996), романів «Воццек» (1996, 1997), «Подвійний Леон» (2000) і

«AM™» (2004), збірки есеїв «Флешка» (2007), «Таке» (2009), низки повістей, оповідань, статей з культурології та літературознавства. Проза «Острів КРК» (1993)

«Воццек» (1997)

«Подвійний Леон» (2000)

Марія Матіос- народилася 19 грудня 1959 року в селі Розтоки на Буковині у родині гуцулів.такою різною в українській літературі вміє бути, мабуть, тільки вона і трагіком у «Солодкій Дарусі» чи «Мамі Маріці..» і Фігляркою та жартівницею у книзі кулінарних рецептів «Кулінарні фіглі». Творчість Марії Матіос - особливе явище в українській літературі початку XXI столітгя. Вона є свідченням закінчення панування постмодернізму й переходу до нової епохи в письменстві, яка перегукується з явищами зламу ХІХ-ХХ віків, коли відбувався перехід від реалізму до модернізму.

Дівчинці-буковинці було п’ять років, коли її землячка Ірина Вільде отримала Шевченківську премію. Рівно через сорок років ,, Солодка Дару ся “ Марії Матіос повернула цю премію на Буковину, а українському читачеві - смак щирого, але не солодкого слова.

«Майже ніколи не навпаки» - книжка року 2007, гран- прі і перша премія конкурсу Коронація слова- 2007.

Творчість:

Марія Матіос має некоронований титул «найбільш плідної письменниці України»^. Критика її називає як не «чортиком, що вискочив із табакерки»^, то «грант-дамою

•• •                          [51

української літератури» .

Збірки віршів: «З трави і листя» (1982),«Вогонь живиці» (1986) ,«Сад нетерпіння» (1994), «Десять дек морозної води» (1995), «Жіночий аркан» (2001), «Жіночий аркан у саду нетерпіння» (2007)

Не знає, що таке фемінізм, ненависть і заздрість. Любить навіть найостаннішого негідника у своїх творах для того, щоб його ненавидів читач. Каже, що „коли можна ведмедя навчити їздити на велосипеді, то можна навчити кожну людину любити свою вітчизну, знати мову і поважати історію землі, яка тебе годує“.

У творчому доробку Марії Матіос прозові твори - „Нація“, „Життя коротке⁴⁴, „Фуршет від Марії Матіос⁴⁴, „Солодка Даруся⁴⁴, „Щоденник страченої⁴⁴, „Містер і місіс Ю. в країні укрів⁴⁴, „Бульварний роман”, „Майже ніколи не навпаки⁴⁴, „Армагедон уже відбувся⁴⁴, „Вирвані сторінки з автобіографії⁴⁴, „Кулінарні фіглі⁴⁴, „Москалиця⁴⁴, „Мама Маріца - дружина Христофора Колумба⁴⁴; поетичні збірки-„З трави і листя⁴⁴, „Вогонь живиці⁴⁴, „Сад нетерпіння⁴⁴, „Жіночий аркан у саду нетерпіння⁴⁴ та інші твори. Жодну з цих книг не обминули увагою ні читачі, ні критика

Твори письменниці перекладені сербською, румунською, російською, польською, хорватською, білоруською, азербайджанською, японською, китайською, єврейською мовами¹^. Друкувалися у Канаді, США, Китаї, Хорватії, Росії, Сербії.

Премії:

2009 — державна нагорода — диплом І ступеня в номінації «Бестселер» на V Київському міжнародному книжковому ярмарку за книгу «Москалиця. Мама Маріца — дружина Христофора Колумба»

2008 — переможець конкурсу «Книжка року 2008» в номінації «Красне письменство — Сучасна українська проза»: «Марія Матіос. Москалиця; Мама Мариця — дружина Христофора Колумба» (видавництво «Піраміда»).

2007  — переможець конкурсу «Книжка року» в номінації «Красне письменство» («Майже ніколи не навпаки»).

2007  — Гран-прі та 1 -е місце конкурсу «Коронація слова 2007» за роман «Майже ніколи не навпаки»

2005  — лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за роман «Солодка Даруся».

2004 — переможець конкурсу «Книжка року» («Солодка Даруся»)

Забужко О. - (* 19 вересня 1960, Луцьк) — сучасна українська поетеса, письменниця, літературознавець, публіцист. У своїй творчості письменниця приділяє багато уваги осмисленню української ідентичності і при цьому часто користується методологією фемінізму та постколоніалізму. «15 текстів про укр.. революцію» , « Музей покинутих секретів « - новий роман, над яким автор працювала багато років, перший критики вже встигли назвати шедевром, а авторку порівняти з Достоєвським і Томасом Манном. Це сучасний енос сучасної України і родинна сага трьох поколінь події якої охоплюють період від 1940 до весни 2004 року. Твори Забужко здобули також міжнародне визнання, особливо широке — в Центральній та Східній Європі. Її вірші перекладалися 16 мовами світу і 1997 удостоєні Поетичної Премії Global Commitment Foundation (Фонду Всесвітнього Зобов’язання, США). Серед інших її літературних нагород - премії Фонду ім. Гелен Щербань-Лапіка (США, 1996), Фундації Ковалевих (1997), Фонду Рокфеллера (1998). Департаменту культури м. Мюнхена (1999). Фундації Ледіґ-Ровольт (2001), Департаменту культури м. Грац (2002) та ін.

Оксана Забужко - одна з небагатьох український письменників, які живуть на гонорари від написаних книг.^^жере,0‘¹ Хоча, значна частка доходу - все ж таки від книг, виданих за кордоном. Твори Забужко змогли завоювати європейські країни, а також знайшли своїх прихильників у США. Проза

Інопланетянка (1992)

Польові дослідження з українського сексу (1996)

Казка про калинову сопілку (2000)

Сестро, сестро (повісті й оповідання, 2003)

Музей Покинутих Секретів (2009)

Філософсько-літературознавчі праці Дві культури (1990)

Шевченків міф України (1997)

Філософія Української ідеї та європейський контекст: франківський період (1992)

Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій (2007)

Оксана Забужко, Юрій Шевельов. Вибране листування на тлі доби. 1992-2002 (2011) Публіцистика

Люко Дашвар (справжнє ім'я Ірина Миколаївна Чернова; *2 травня 1954. Херсон) — українська письменниця, сценарист, журналіст. Лауреат літературної премії Коронація слова: у 2007 році роман «Село не люди» здобув II премію, у 2008 за «Молоко з кров’ю» (або «Примха») стала дипломантом конкурсу, а 2009-го її роман «Рай. Центр» отримав диплом «Вибір видавців». «Райцентр», «Село не люди», «Мати все», «Молоко з кровю», лауреат конкурсу романів «Коронація слова 2007» Письменниця й сценаристка Люко Дашвар — унікальне явище в сучасній українській літературі.

Її перший роман «Село не люди» став лауреатом премії конкурсу «Коронація слова 2007». Наступний роман «Молоко з кров'ю» став дипломантом «Коронації слова 2008» та переможцем конкурсу «Книжка року Бі-Бі-Сі-2008».

Третій роман авторки «РАЙ. центр» став дипломантом конкурсу «Коронація слова 2009» у категорії «Вибір видавців».

Четвертий роман «Мати все» вийшов восени 2010 року. Загальний наклад цього роману на

кінець року вже складав 52 тисячі примірників

Твори:

«Село не люди» (2007)

«Молоко з кров'ю» (2008) «Рай. Центр» (2009)

«Мати все» (2010)

«Биті є. Макар» (201

Юрій Ігорович Андрухович (* 13 березня 1960, Станіслав) — український поет, прозаїк, перекладач, есеїст. Живе і працює в Івано-Франківську. Віце-президент Асоціації українських письменників. Юрій був лідером відомої поетичної групи Бу-Ба-Бу («Бурлеск-Балаган-Буфонада»), яка об'єднала авторів з Києва, Львова, Івано-Франківська. В ієрархії Бу-Ба-Бу займає посаду Патріарха, звідки й походить прізвисько «Патріарх української поезії». Найвагоміші прозові твори письменника: «Рекреації» (1992). «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), видані у 1997 році окремими книгами, есей «Центрально-східна ревізія» («Сучасність», 2000, № 3),поетичні збірники «Небо і площа» «Центр міста» « Екзотичні птахи і рослини» « Пісні для мертвого півня». Його книги прекладені на мови світу, користуються популярністю у європейського читача.. Його твори користуються великою популярністю не тільки в Україні, а й за кордоном. Книги та публіцистичні праці Андруховича перекладаються і видаються в багатьох країнах Європи. 1993р.: Лауреат літературної премії Благовіст 1996р.: Премія Рея Лапіки 2001р.: Премія ім.Гердера

2005р.: Отримав спеціальну премію в рамках нагородження Премією Світу ім. Еріха-Марії Ремарка

2006р.: Премія "За європейське взаєморозуміння" (Лейпціг, Німеччина)

Західна критика визначає Андруховича як одного із найяскравіших представників постмодернізму, порівнюючи за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко. Його твори перекладено на 8 європейських мов, у тому числі роман "Перверзія" опублікований у Німеччині, Італії, Польщі. Книга есе видана в Австрії.

Софія Юріївна Андрухович (* 17 листопада 1982. Івано-Франківськ) — українська письменниця, перекладачка й публіцистка. Донька письменника Юрія Андруховича. Дружина письменника Андрія Бондаря.

Співредакторка часопису «Четвер». Має низку публікацій у періодиці. Стипендіатка програми Вілли Деціуша у Кракові (2004). Мешкає в Києві.

Прозові твори

«Літо Мілени» (Київ: Смолоскип, 2002).

«Старі люди» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003).

«Жінки їхніх чоловіків» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2005).

«Сьомга» (Київ: Нора-друк. 2007).

Переклади

Мануела Ґретковська. «Європейка». Переклад із польської. Нора-Друк. 2006.

Дж. К. Роулінг. «Гаррі Поттер і келих вогню». Переклад із англійської разом з Віктором Морозовим.

Використана література:

1.   Форум на sumno.com Арт-Вертеп

Підлітковий культ (інтерв'ю Любка Дереша) // Український тиждень. №16 (129). 23.04.2010

Любко Дереш: Зараз у країні відбувається благо і виша справедливість // Українська правда. Життя. 24.01.2011

Новий смак Любка Дереша. Україна Молода. Номер 219-220 за 02.12.2011

□     Міщенко В. І. Забужко Оксана Стефанівна // Українська літературна енциклопедія. — Т.

2,  — К., 1990, —С. 224.

□     Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 96.

П Рецензія на творчість Оксани Забужко

□      УСЕ Універсальний словник-енциклопедія. — 4-е видання. — 2006. — С. 470.

□     Пінчук С. У пошуках самобутності // Дніпро. — 1986. — №1

Юрій Андрухович з проектом Samohon (з порталу mvw.azh.com.ua)

Твори Юрія Андруховича на «Українському Центрі»

«В українській культурі не було місця для осмислення екзистенційного досвіду жінки...». Діалог з Дмитром Стусом // Дзеркало тижня. 1.02.2003

«Безкнижна нація — бомба, закладена під майбутнє». Діалог з Яною Дубинянською // Дзеркало тижня. 9.04.2005

Дослідниця забутого // Укр. тиждень. №1-2. 15 січня 2010

«Забужко: про секс у криївці, розвал ГУЛАГу упівцями і тотальну забудькуватість українців» //ZaUA.org. 22.03.2010

Оксана Забужко в конфлікті міфологій // Український тиждень. №3-3. 16 листопада 2007 --- Матіос Марія // Сайт "Буквоїд"

Юрко Іздрик: я писав з насолодою, близькою до фізичної («BBCUkrainian.com», 30 грудня 2005)

Юрко Іздрик: повернення «хрещеного батька» («Дзеркало тижня», 17 січня — 23 грудня 2005)

□     Літературна Україна, № 37, 12 листопада 2009, с. 4

□      1 Дзеркало тижня", № 45, 21 листопада 2009, с. 14; Літературна Україна, № 39, 26 листопада 2009, с. 6; Літературна Україна, № 41, 10 грудня 2009, с.7; Українська літературна газета, № 4, 19 лютого, с. 5

□     2 Літературна Україна, № 38, 19 листопада 2009, с. 1

Ірена Карпа: «Мої книжки народжуються підозріло легко» // Молодіжний портал «Молода література»

Українські літературні школи та групи 60-90-х pp. XX ст./Упор. Василь Габор. - Л.: ЛА «Піраміда». 2009. - 620