У Новосанжарському районі ХІХ
ст. існували невеликі книжкові зібрання при парафіяльних училищах, церковно-приходських
школах та приватні бібліотеки (якими користувалось обмежене коло читачів) у
панських маєтках: В. Перцовича у Нових Санжарах, Андрія Лук’яновича в с. Шедієве - в одному з
найбагатших у Полтавській губернії, була рідкісна книгозбірня з цінними,
унікальними виданнями, яка налічувала більше 15 000 томів. 1919 році
маєток, або як його називали «Шедіївський замок» було зруйновано разом із
прекрасною картинною галереєю і багатою бібліотекою. Невелика частина картин і
книг вивезена власниками у 1917 році.
У 20-х роках ХХ ст. в селах
району діяли хати-читальні, невеликі шкільні бібліотеки. Почав діяти сільбуд
при якому працював народний театр і організовувані ним хати-читальні в Нових Санжарах
та навколишніх селах створено 7 хат - читалень.
1923 року створено Новосанжарський район
(35 населених пунктів) і хати-читальні діяли у всіх великих селах району.
Відомо, що фонди комплектувались в
основному книгами серії «Народна
бібліотека» ( невеликі дешеві книжечки для «народного читання»), газетами і
журналами. Рада Новосанжарського районного селянського Будинку культури,
очолювана І. О. Димою, організовувала виїзди в села району з лекціями та
заняттями по ліквідації неписьменності.
Післявоєнного
часу на початок 1952 року у районі було
58 бібліотек: районна бібліотека для дорослих, районна бібліотека для дітей, 5
сільських бібліотек – у селах: Великі Солонці, Драбинівка, Полузір’я, Мала
Перещепина, Бредуни. 30 колгоспних, 15 клубних бібліотек і 6 профспілкових
(відомчих): профспілкова бібліотека райфінвідділу, підприємств МТС, «Червоний
кустар» та «Червоне проміння», «Заготзерно» (с. Руденківка) і бібліотека
методкабінету райкому КПРС. Загальний
фонд - 72 919 пр. У багатьох
приклубних та колгоспних бібліотеках
працівниками були завідуючі клубами, бухгалтери і навіть продавці
магазинів. Поповнення фондів цих
бібліотек здійснювалося за рахунок колгоспів та організацій. Сільські та
приклубні бібліотеки також комплектували свої фонди через обласний
культосвітній відділ, а пізніше через створений обласний бібколектор. Деякі
колгоспні бібліотеки працювали до початку 70-х років
На 1967 рік у районі налічувалось 106 населених пунктів,
мережа бібліотек складала 60 закладів:
районна бібліотека для дорослих, районна бібліотека для дітей, зональна
бібліотека у с. Нехвороща, 27 сільських бібліотек, 6 відомчих, 25 колгоспних з загальним
фондом 332 776 примірників.
До середини 70-х років ХХ ст. майже всі
колгоспні бібліотеки об’єднані у сільські бібліотеки. Централізація бібліотечної
системи відбулася наприкінці 1979 року. Централізована
система об’єднала 2 районні бібліотеки – ЦРБ, РДБ, Нехворощанську зональну
бібліотеку і 45 бібліотек – філій. На час
централізації бібліотечні фонди становили 423952 пр.
Директором централізованої бібліотечної системи призначено Білич Віру Петрівну
(працювала1975- 2005 рр.) До 2007 року мережа бібліотек скоротилася і на 2015 рік становить 32 бібліотеки, 30 бібліотек-філій –
ЦРБ, РДБ із загальним
фондом 280016 пр. у районі 76
населених пунктів 34000 жителів. Директором ЦБС з
2013 року працює Нездойминога Валентина Василівна. Особливого імпульсу інноваційному
розвитку бібліотечних закладів району надав проект “Бібліоміст”. Завдяки якому
у ЦБС діє 4 інтернет – пункти, де користувачі
мають змогу одержати різноманітні безоплатні послуги:
- здобути або покращити навички роботи з необхідними програмами та Інтернетом;
- телефонувати рідним і друзям по Скайпу в інші міста та за кордон;
- ділитися фото, музикою, відео з друзями у соціальних мережах;
- знайти лікаря й організувати візит до потрібного медичного закладу (адреси, години прийому, порядок запису, що мати з собою);
- влаштувати собі цікавий відпочинок й екскурсії;
- пограти в ігри;
- проводити різноманітні заходи (зустрічі, збори клубу за інтересами) у комфортному приміщенні бібліотеки;
- виконувати домашні завдання і творчі проекти, користуватися електронними підручниками;
- опанувати будь-яке цікаве заняття з групою однодумців;
- вивчити іноземну мову або перекласти текст за допомогою онлайнових словників і перекладачів, поспілкуватись з носіями мови у дискусійних клубах;
- прочитати новини свого регіону, країни, світу і висловити власну думку.
Можливість використовувати сучасні технології
дала новий поштовх розвитку рекламної діяльності бібліотеки. Різноманітні рекламні повідомлення розміщують на
своїх блогах. Використання вільного доступу до Інтернету значно розширює і
оновлює коло бібліотечних послуг ЦБС, яка має 20 комп’ютерів. ЦРБ – 8 , ДБ -3, СБФ -9.
Історія бібліотек смт. Нові
Санжари.
У 17 столітті Нові Санжари
були сотенним містечком у складі Полтавського полку, існувала козацька школа, в
1839 р. замість неї відкрито церковнопарафіяльну, пізніше і земське училище . У
1912 р. діяло 5 церков, при кожній з них були невеликі церковні бібліотеки і
церковнопарафіяльні школи. Відомо, що у
бібліотеці при Миколаївській церкві 1890
р. було 179 назв книг релігійного змісту для читання. Серед них кілька унікальних раритетних видань: дві українські тріоди Київського друку 1631 та
1648 років. «Триод цветная» львівського
видання 1642 року, подарована, як значилося в запису, якимось Данилом
Скляренком «з братією» жителям «Нова города Санжарова», вірогідно, ще в 17
столітті. Напрестольне Євангеліє львівського друку 17 ст. Також зберігались
копії царських Указів, починаючи з 1718 року, метричні книги – з 1774 року,
ісповідальні розписи- з 1786 року.
На початку 20 ст. існувала невеличка народна бібліотека-
читальня, відкрита земством. У 1919 році
створено педшколу при якій діяла невелика бібліотека. На початку 1920 року
відкрили сільбуд, а при ньому хату-читальню. На 1935 рік це був селянський районний Будинок
культури і мав глядацьку залу на 350 місць та селищну бібліотеку (кількість
фондів невідома). Під час війни була зруйнована.
Після визволення району від німецько-фашистської окупації у вересні 1944 р., бібліотека
відновила роботу у жовтні 1944 р. Книги
збирали у населення. За 3 місяці зібрано 570 пр. З 1945р
книги надходили з обласного культосвітнього відділу,потім з бібколектора. На
початок 1946 року фонди складали 700 пр. книг і 500 пр. брошур. Бібліотека
обслуговувала дорослих і дітей . Штат складався з 2-х працівників. Завідуючою
працювала Чумак Катерина Петрівна, бібліотекар
– Діхтенко Ганна Кузьмівна. Б-ка
працювала з 10 до 18 год з 1950 року з 11 год до 20 год. У 1951році
створено пересувний фонд бібліотеки, завідуючою
«пересувки» працювала Яценко Катерина Іванівна. На кінець року
книжковий фонд становив 8394 пр. Бібліотека знаходилася у кімнаті площею до 35
кв. м. колишнього будинку, що належав Преображенській церкві де ще розміщались
районне відділення міліції та паспортний відділ на теперішній пл. Перемоги, 7.
До середини 70-х рр. штат районної бібліотеки
налічував 6 працівників. Завідуючою
бібліотеки працювала Лопатко Лідія Олександрівна. Бібліотека знаходилась у пристосованому відремонтованому приміщенні
колишньої конюшні маєтку В. Перцовича (тепер на цьому місці пам’ятник Т.Г.
Шевченку) площею150 кв. м, читальний зал на 10 місць, абонемент (2 кімнати),
методичний кабінет. З 1975 року завідуючою районної бібліотеки працювала В.П. Білич.
З 1979 року бібліотеки району об’єднані у ЦБС, штат районної бібліотеки зріс до
14 осіб. Організовані нові відділи: відділ комплектування і обробки літератури,
відділ обслуговування, відділ збереження літератури, методичний відділ. У 1986 р. ЦРБ РДБ
були переведені у 2-х поверхове приміщення колишньої районної лікарні. ЦРБ - площею 500 кв. м.У 20087 році приміщення капітально відремонтоване.
Новітня історія
бібліотеки розпочалася з 2012 року
завдяки програмі «Бібліоміст» -відкрито інтернет-центр, для користувачів
працюють 5 комп’ютерів з доступом до інтернету. Запроваджені
інновації збільшили
відвідування бібілотеки на 50 %. Використання вільного доступу до Інтернету значно розширює і оновлює коло
бібліотечних послуг. Центри правової (соціальної) інформації існували і раніше, але кардинально
оновилися після підключення бібліотек до мережі Інтернет. Відтепер у бібліотеці
можна знайти будь-яку правову інформацію, що цікавить користувачів, зробити
копії бланків, отримати консультацію фахівців особисто й через
Інтернет. А самі бібліотекарі мають змогу безперервного навчання – це насамперед
Ярмарки ідей програми «Бібліоміст», навчання в обласному тренінговому центрі на
базі ОУНБ ім. І. П .Котляревського, що проходять на протязі цих років. Все це
надає нового імпульсу роботі бібліотек району, не зважаючи на всі матеріальні
труднощі. ЦРБ має відділи: обслуговування з інтернет-пунктом, відділ
комплектування літератури, методично-інформаційний відділ. У бібліотеці працює 10 спеціалістів.
1965 рік
Колектив ЦРБ 1982 р.
Новосанжарська ЦРБ 2015 р.
Історія Соколовобалківської
сільської бібліотеки
У селі Соколова Балка почали своє існування з 1924 р.
хати - читальні при яких працювали лікнепи де навчали
бажаючих від старого до малого писати та читати. Село поділялося на три
бригади. У кожній бригаді були хати-читальні. Відомо, що у хаті-читальні першої
бригади працювала вчителька Карюк Орина
Макарівна (з 1924 по 1928р.). В хаті – читальні були газети та книги Т.
Шевченка, Дем'яна Бідного, Максима Горького, Льва Толстого.
Після війни у 1947 році створено сільську бібліотеку. Бібліотекарем працювала Кучер Варвара. 1954
року бібліотеку перевели до приміщення в сільської ради.
З 1954р. по 1955р. працював
бібліотекарем Кириченко Михайло Іванович.
З 1955р. по 1984 р. працювала Валько (Линник) Ніна Іванівна.
Валько Ніні Іванівна 1965 р. (Соколовобалківська бібліотека)
У 1963р. побудували будинок культури, куди і перевели бібліотеку з приміщення сільської
ради. З 1984р. на посаді завідуючої бібліотеки працює Курінна Любов Іванівна. У
80-90 рр. при бібліотеці було створено 4 пункти видачі, де активно проводився
обмін книг та відбувалися різні масові заходи.
На цей час в бібліотеці налічується 8,5 тис. примірників книг.
Завідуюча
Курінна Л. 1985 рік пункт видачі на МТФ №2
Соколовобалківська СБФ 2013 р. Година народознавства
«Не
лінуйся, дівонько, вишивати буде чим гостей шанувати»
З яким
захопленням молоде покоління вивчає ази майстерності вишивання хрестиком та плетіння гачком.
Майстер-клас
проводить майстриня Кириченко С.В.
Клуб
за інтересами Соколовобалківської СБФ «Вишиваночка» запрошено до с. Мала
Перещепина на зустріч з болгарською делегацією 2012 р
Клуб за інтересами «Вишиваночка» Соколовобалківської СБФ на зустрічі з
болгарською делегацією 2012 рік. с. Мала Перещепина Новосанжарського району
У 2013 р.
в бібліотеці розпочав своє існування
клуб за
інтересами «Вечірня зоря» (Соколовобалківська СБФ)
Клуб за
інтересами «Вечірня зоря» на Полтавському
обласному фестивалі – конкурсі мистецтв «Зірковий час»
Диплом за участь у конкурсі. 2013 р.
У 2014 р. Полтавська газонафтова компанія надала Соколовобалківській
СБФ спонсорську допомогу. Передала в користування бібліотеки два
комп'ютери та підключили їх до
Інтернету. Читачі мають можливість через Інтернет відшукати потрібну
інформацію.
Шевченківські дні, присвячені 200-річчю
від дня народження Кобзаря «Шевченко на Полтавщині». Соколовобалківська
СБФ, завідуюча Курінна Л. 2014 р.
Фонд Соколовобалківської СБФ складає 3327 пр., обслуговує 490 користувачів
.
Історія Нехворощанської сільської бібліотеки - філії
Нехворощанська сільська бібліотека
бере свій початок ще з початку 20 – х років минулого століття. Саме
у 1924 році у селі було організовано хату – читальню. Сюди односельці почали
зносити з власних бібліотечок книги та газети, рідше серед преси з’являлися
журнали. Активісти організовували тут
драматичні гуртки, художні читання, дискусії. Хата – читальня проіснувала до
кінця 1956 року. Розміщувалася вона у колишньому поміщицькому приміщенні і
займала одне крило, а в іншому була сільська рада. Доля книг, зібраних
односельцями, не відома, не відомо також і про тих, хто керував хатою - читальнею.
Після війних хату – читальню перенесли у інше
приміщення. На превеликий
жаль ця будівля давно зруйнована і на її місці збудовано шкільну котельню. У 1947 році з’явилася партійна бібліотека, яка розміщувалася у щойно
відремонтованому Будинку культури і займала праве крило приміщення. З часом її
перевезли у Нехворощанський райком партії, який займав колишній поміщицький
маєток. Утворено районну
бібліотеку – її завідуючою призначено Марченко К.А., бібліотекар Кучер Варвара
Василівна, яка з 15.08 53 р. стала завідуючою і до листопада 1954 р. – потім
було призначено Кузуб Людмилу Іванівну. У 1953 році створено пересувний фонд
бібліотеки, зав. пересувним фондом
Нехворощанської районної б-ки працювала Давиденко Наталія Павлівна, потім Пугач
Д.І. . На початку 50 – х років у
бібліотеці почали працювати кваліфіковані бібліотекарі Дьоміна Галина
Степанівна та Валько Ніна Іванівна. З 1955 року Бутенко Валентина Іллівна,
Гайдай Антоніна Гаврилівна. Читальним залом завідувала Володарець Оксана до
1957 року. З 1958 року завідуючою працює
Дьоміна Галина Іванівна, бібліотекарем
- Крамаренко Уляна Петрівна, зав.
читальним залом Кириченко М.І.,(з 1956р. Валько Ніна Іванівна), зав абонементом
Шульга Лідія Іванівна, з 1958 грудня зав. абонементом Бутенко Валентина
Іллівна. Графік роботи бібліотеки: з 12
год до 21год.
У березні 1954 року
відкрито Нехворощанську районну бібліотеку для дітей та юнацтва, завідуючою
призначено Крамаренко Уляну Петрівну – бібліотекаря дорослої бібліотеки ,
пізніше - Кузуб Людмилу Іванівну. Біблотекарі : Скиба Людмила Йосипівна,
Яловега Ульяна Петрівна. З 1958 року завідує бібліотекою Володарець Оксана
Іванівна. У1963 році, після приєднання до Новосанжарського району, дитячу
бібліотеку об’єднали
з бібліотекою для дорослих.
У
70 – х роках Нехворощанську
сільську бібліотеку перевели у Будинок культури, де і проіснувала до 1992 року. Саме
цього року її перевели у приміщення колишньої поліклініки, а у 2007 році після капітального ремонту СБК вона
повернулася у своє
колишнє приміщення.
На 1 січня 2015 року фонд бібліотеки складає 25046 пр,
обслуговує 1993 користувачі. Бібліотека має відділи : абонемент та читальний
зал для дорослих користувачів, дитячий абонемент, інтернет-пункт де є 4 комп’ютери з доступом до інтернету для користувачів. Завідує
бібліотекою – філією Котова С.І., бібліотекрі – Жорняк Є.М., Балабан Т.М.,
Котенко Я.О.
Протягом багатьох років завідувала Нехворощанською бібліотекою
Дьоміна Галина Степанівна 1969 р.
Бібліотекар Нехворощанської
бібліотеки Бутенко Валентина Іллівна 1967 р
Бібліотекар Бутенко Валентина Іллівна 1980 р.
Біля літньої
альтанки у дворі бібліотеки
(Нехворощанська бібліотека кінець 50-х років)
Використано архіви Новосанжарського відділу культури і туризму,
Новосанжарської ЦРБ,
Соколовобалківської та Нехворощанської СБФ.
Література:
Полтавщина:( Текст ): енциклопедичний довідник / за ред. А.В.Кудрицького .
- К.: Українська енциклопедія, 1992.- 1024с.
Жук В.Н. Нові
Санжари ( Текст ): путівник/ Жук В.Н., Жаботинський П.М. – Х.: Прапор,1989. –
124с.: іл.
Жук В.Н. Нові
Санжари ( текст ): Історико – краєзнавчий нарис /Жук В.Н. – Х.: Прапор, 1970. –
96с.
Жаботинський П.М.
Новосанжарщина ( Текст ): історичний доаідник /Жаботинський П.М. – Полтава : ПФ
Форміка, 2006.-184с. : іл.
Історія міст і сіл
УРСР : у 26 томах ( Текст ) : Полтавська область / за ред. В.Г.Ткаченка ; худ.
В.І.Юрчишин; тех. ред. Г.С. Дерев’янко – К. : Головна редакція Української
радянської енциклопедії , 1967. – 1027с.
Матеріали
підготувала методист ЦРБ Бесараб Л.
Комментариев нет:
Отправить комментарий