В цьому році ми відзначаємо 165 річницю від дня народження Ореста Івановича Левицького.

Ім'я Ореста Івановича Левицького сьогодні дещо призабуте. Тоді як це один з фундаторів Української Академії наук, її третій президент.  З творчою діяльністю вченого, насамперед, пов'язані розвиток архівної і археографічної справи в Україні, дослідження історії українського народу ХVІ-ХІХ ст. Його наукова спадщина налічує понад 200 праць і базується переважно на архівних матеріалах. Він брав активну участь в українському національному русі.

Народився Орест Іванович Левицький 25 грудня 1848 р. в родині священика з містечка Маячки на Полтавщині, в родині диякона. Він правнук Г.К.Левицького – Носа. Козацький рід Левицьких дав світові Д.М.Левицького – видатного художника – портретиста,Г.К.Левицького – Носа – видатного українського живописця, гравера різцем по міді.Їхні імена є окрасою Новосанжарського краю та всієї України.

Початкову освіту Орест одержав у Полтавському духовному училищі, а згодом вступив до Полтавської духовної семінарії, де захопився літературою та історією.

1860р. – працював домашнім вчителем у сім'ї священика в селі Веприк Гадяцького повіту.

1870р. – вступив до Київського університету на юридичний факультет, та згодом переводиться на  історико-філологічний. Університетські роки збіглися з відживленням українського національного руху,  одним з осередків якого був Київський університет та південно-західне відділення Російського географічного товариства.

1874 р. О.Левицький став працювати секретарем-діловодом в Київській комісії для розгляду давніх актів, а також учителем російської мови у 4-ій прогімназії 8. Та найулюбленішою справою О.Левицького була науково-дослідна робота. В цей час активно формуються його суспільно-політичні погляди, його критичне ставлення до самодержавства. Під таємним наглядом поліції вчений був аж до 1893 р. . Написав більше 200 праць з історії, етнографії, археології і літератури. З під його пера також вийшли історичні оповідання та повісті.

О.Левицький не був лише кабінетним вченим. Він брав активну участь у роботі наукових товариств. 1878 р. його було обрано дійсним членом товариства Нестора-Літописця. Як секретар Київської Археографічної комісії і член Товариства Нестора-Літописця, О.Левицький майже кожного літа їздив на Волинь, Полтавщину, а також на Поділля та Холмщину.

Весною 1906 р. царський уряд, під тиском революційного руху та наукової громадськості, змушений був зняти  заборону українського друкованого слова. Незабаром 1907 р група вчених Києва заснувала Українське наукове товариство. З перших днів заснування Товариства О.Левицький брав у ньому активну участь (входив до складу ради, був заступником голови Товариства), постійно бував на засіданнях, читав доповіді, вміщував їх в Записках Товариства та інших часописах.

В Київській комісії для розгляду давніх актів, О.Левицький працював аж до 1921 р., коли вона увійшла до складу установ та організацій Української академії наук.

  О.Левицький був відомий громадськості як чудовий лектор, який досконало володів предметом своїх досліджень з історії України. Він неодноразово запрошувався на читання лекцій народним учителям на педагогічних курсах у Києві, Полтаві, Харкові.

Крім науково-дослідної роботи, О.Левицький багато сил і енергії віддавав організаційній роботі по налагодженню діяльності академічних установ. Восени 1919 р. В.І.Вернадський виїхав з України. Тому 19 грудня 1919 р. О.Левицького було обрано заступником президента на спільному засіданні УАН. Обов'язки президента О.Левицький виконував два роки.

У березні 1922 р. О.Левицького обирають президентом, але 9 травня 1922 р., перебуваючи у науковому відрядженні на Драбівській Дослідній станції Золотоноського повіту на Полтавщині, Орест Іванович помер. Поховано його в с. Митлашівка (нині Драбівського р-ну Черкаської області).

    

ОСНОВНІ ПРАЦІ ПРО ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ О.І.ЛЕВИЦЬКОГО:

1.   Василенко М.П. Академік Орест Іванович Левицький //Записки соціально-економічного Відділу УАН. - К., 1923. - Т.1. - ХЬУІ-ХСУШ. [Окрема відбитка. - К., 1925. - 52 с]

2.   Грушевський М. Левицький Орест Іванович //Україна. -1924.-Кн. 1/2.-СІ 99-202.

3.   Черкаський Т. Історик-белетрист Орест Левицький //Ле­вицький О. Історичні оповідання. - К., 1930. - С.5-26.

4.   Москвич Л.Г., Сторчак А.І. Видатний історик, археограф-архівіст (До 120-річчя від дня народження О.І.Левицького) // УІЖ. - 1968.- №12. - С.125-129.

5.   Москвич Л.Г. Ленінське ставлення до спадщини минулого (На прикладі видатних істориків АН УРСР) //Історіогра­фічні дослідження в Українській РСР. - К., 1970. - Вип.З. -С.30-52.

6.   Москвич Л.Г. Творчий шлях О.І.Левицького //Істо­ріографічні дослідження в Українській РСР. - К., 1971. -Вип.4. - С.63-76.

7.   Москвич Л.Г. Вклад О.І.Левицького у вивчення звичаєвого права на Україні //Історіографічні дослідження в Укра­їнській РСР. - К., 1972. - Вип.5. - С.92-106.

8.   Сторчак А.И. Народные движения на Украине в XVII-XVIII вв. Украинской демократической историографии второй половины XIX в. (А.Я.Ефименко, О.И.Левицкий, И.П.Новицкий): Автореф. дис. ... к.и.н. - К., 1972. - 21 с.

9.   Москвич Л.Г. З історії становлення джерелознавства України //Феодалізм: економіка, класова боротьба, культура. -К., 1906. -С.191-201.

10. Ю.Дзира Я. Третій президент //Україна: Наука і культура: Щорічник.- К„ 1989.- Вип.23. - С.374-383.

11. П.Сарбей В.Г., Москвич Л.Г. О.І.Левицький - президент Української Академії наук ("Білі плями" в історії Академії наук 1918-1922 рр.) //УІЖ. - 1989. - №5. - С.97-102.

12. Баран Є.М. Спільне і відмінне в історичній прозі Михай­ла Старицького і Ореста Левицького //М.Старицький: творче обличчя і місце в національній культурі: Тези

доповідей. - К., 1990. - С.44-47.

І3. Сарбей В.Г., Москвич Л.Г. Учений з роду Левицьких // На­ука і суспільство. - 1990. - №6. - С.27-32.

14. Н.Ученко І.Б., Вороненко В.В. Другий і третій президен­ти АН УРСР // Під прапором ленінізму. - 1990. - №14. -С.78-83.

15. Мокляк В.О. Академік О.І.Левицький і Полтавщина // 100-річчя Полтавського краєзнавчого музею: Матеріали ювілейної наукової конференції. - Полтава, 1991.- Частина 3: Краєзнавство Полтавщини. - С.46-48.

І6. Мокляк В. Зв'язки О.І.Левицького з Полтавською вче­ною архівною комісією //Архівний збірник на посвяту 90-річчя Полтавської вченої архівної комісії. - Полтава, 1993. - С.50-55.

17. Баран Є. М. Українська історична проза другої поло­вини XIX - початку XX ст. і Орест Левицький: Автореф. дис. ... к. філолог, н. - К., 1994. - 24 с

18. Баран Є.М. Художня проза Ореста Левицького //Київська старовина. - 1997. - №5. - С.127-133.

19. Сарбей В.Г. Богдан Хмельницкий у науково-творчій спадщині академіка О.І.Левицького //УІЖ. - 1987. - №3. -С.49-58.

20. Сарбей В.Г., Москвич Л. Академік Орест Левицький //Ки­ївська старовина. - 1998. - №6. - С.74-93.

21. Сарбей В.Г., Москвич Л.Г. Великий майстер наукової праці і художньої творчості //Вісник Національної академії наук України. - 1998. - №12. - С.13-23.

22. Сарбей В.Г., Москвич Л.Г. Академік УАН Орест Іванович Левицький (1848-1922 рр.): Життєпис, бібліографія його праць і праць про нього. - К., 1998. -151с.