Всіх любителів театрального мистецтва вітаємо з
днем театру!
Міжнародний
день театру відзначається
щорічно 27 березня, починаючи з 1962 року. Він був заснований у Відні на IX
Конгресі Міжнародного інституту театру (МІТ) при ЮНЕСКО.
Перші театри з'явились в Греції, згодом в Китаї, Індії, а в X столітті
з’являються зачатки Європейського театру. Слово "театр" походить від
грецького theatron, і означає місце для видовищ, а також місце, призначене для
показу драматичних творів мистецтва перед публікою. Розквіт цього виду
мистецтва був пов’язаний із іменами трьох поетів-трагіків: Есхіла (525–456 рр.
до н. е.), Софокла (496–406 до н. е.), Еврипіда (480–406 рр. до н. е.), Сучасне
мистецтво театру прийшло з творчістю Вільяма Шекспіра (1564–1616) з
його трагедіями «Гамлет», «Отелло», «Король Лір», «Ромео і Джульєтта» і
комедійними п’єсами «Дванадцята ніч», «Багато галасу даремно» та ін.
Зародження українського
театру
Театральне мистецтво України бере
початок із глибокої давнини (народні ігри, танці, пісні та обряди). Ще з VI ст.
відомі театральні вистави скоморохів. В епоху Київської Русі елементи театру
були в церковних обрядах. Про це свідчать фрески Софійського собору в Києві (XI
ст.). Перші зразки драми публічно виголошували учні київських шкіл: Братської
(Києво-Могилянська Академії) та Лаврської (XVI–XVII ст.). Важливими центрами
розвитку релігійної драми в цей час вважалася також Львівська братська школа та
Острозька академія.
Перші театральні трупи народилися
на Наддніпрянщині в XVIII ст. Пізніше в Києві (1806), Одесі (1809), Полтаві
(1810) з’являються перші театральні будівлі. Становлення класичної української
драматургії пов’язане з іменами І. Котляревського, який очолив театр у
Полтаві, та Квітки-Основ’яненка — основоположника художньої прози в новій
українській літературі.
Бурлеск і експресивність, поряд із мальовничістю та гумором, що характерні для
їх творів, надовго
визначили обличчя академічного театру в Україні. У другій половині XIX ст. в
Україні поширився аматорський театральний рух. В аматорських гуртках
розпочинали діяльність корифеї українського
театру — драматурги та режисери М. Старицький, М. Кропивницький та Іван
Карпенко-Карий. Заслуга швидкого розвитку театру належить також видатній родині
Тобілевичів, члени якої виступали під сценічними псевдонімами Івана
Карпенка-Карого, Миколи Садовського й Панаса Саксаганського. Кожен із них не
лише створив власну трупу, а й був видатним актором і режисером. Дороговказною
зіркою українського театру того часу була Марія Заньковецька.
За роки незалежності в Україні з’явилося багато нових театрів, зростає
інтерес до народного та вуличного театру. Українське драматичне мистецтво
дедалі активніше інтегрується в європейський культурний простір. Світове
визнання здобув театральний режисер Роман Віктюк, творчість якого стала вагомим
внеском у світову театральну естетику кінця ХХ ст. Відомий далеко за межами України й інший український
режисер — А. Жолдак. Низка талановитих акторів українського театру — Б. Ступка,
А. Роговцева, А. Хостікоєв, Н. Сумська та ін. з великим успіхом знялися у
вітчизняних і зарубіжних кінострічках. Зараз в Україні щорічно відбуваються
міжнародні театральні фестивалі, які підтвердили свій авторитет у Європі: «Київ
травневий» у Києві, «Золотий Лев» у Львові, «Тернопільські театральні вечори»,
«Дебют» у Тернополі, «Херсонеські ігри» у Севастополі, «Мельпомена Таврії» у
Херсоні, «Різдвяна містерія» у Луцьку, «Інтерлялька» в Ужгороді.
Використані джерела:
Соколовська
Л.М. Дзеркало душі : до Міжнародного дня театру // Позакласний час. — 2011. — №
2. — С. 13–16.
Рогозинський
В. Великі режисери: Курбас, Рейнхард, Гарсіа Лорка, Крег, Гротовський //
Всесвітня л-ра та культура в навч. закладах України. — 2005. — № 7. — С. 27–38.
Європейський
театр ХІХ-ХХ століття // Всесвітня л-ра та культура в навч. закладах України. —
2010. — № 3. — С. 2–40.
Цікаві
інтернет-ресурси для любителів театру
Ø Київський
академічний Молодий театр [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
https://www.facebook.com/Molody.teatr.
Ø Львівський
Національний Академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://opera.lviv.ua/ua.
Ø Киевский
академический театр драмы и комедии на левом берегу Днепра [Електронний
ресурс]. — Режим доступу: http://www.drama-comedy.kiev.ua/about-teatr.html.
Ø Львівський
академічний театр ім. Леся Курбаса [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.kurbas.lviv.ua/.
Ø Львівський
академічний театр «Воскресіння» [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.voskresinnia.eu/24601.html.
Ø Перший
український театр для дітей та юнацтва — Львів [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: http://www.nashteatr.lviv.ua/.
Ø Київський
академічний театр ляльок [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.akadempuppet.kiev.ua/.
Ø Національна
опера України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.opera.com.ua/.
Ø Цыганский
музыкально-драматический театр «Романс» [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.teatr-romans.com.ua/.
Ø Київський
театр опери і балету для дітей та юнацтва [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: http://www.musictheatre.kiev.ua/.
Ø Театр
ім. Марії Заньковецької у Львові [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.zankovetska.com.ua/.
Ø Привітання
з Днем театру [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.pozdravlenye.com/profukr.php?cat=16.
Ø Скоморохи.
Зародження театру [Електронний ресурс] // Про Україну. — Режим доступу:
http://about-ukraine.com/index.php?text=150.
Ø Микола
Гудзій. Українські інтермедії 17–18 ст. [Електронний ресурс] // Ізборник. —
Режим доступу: http://litopys.org.ua/ukrinter/int02.htm.
Ø Українські
інтермедії 17–18 ст. [Електронний ресурс] // Ізборник. — Режим доступу:
http://litopys.org.ua/ukrinter/int.htm.
Ø В
честь кузнеца Вакулы. Украинские вертепы из коллекции Киевского музея театра и
кино в Лавре [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://valya-15.livejournal.com/378767.html.
