Час новорічних свят - це час красивої, доброї казки, яка приходить в кожен дім, кожну родину. Новий рік -  одне із найбільш таємничих, урочистих і родинних свят, яке обіцяє здійснення мрій кожному, хто вірить у чудеса.

 Новий рік приносить нам надію на краще і дарує безліч подарунків. У цей час ми починаємо відчувати себе героями казки. Чекаємо в гості Діда Мороза і Снігуроньку, які обов'язково прийдуть до нас у дім. До святкування Нового року всі ми готуємося зазделегідь. Прикрашаємо яскравими іграшками ялинку, готуємо подарунки  рідним і друзям. Дехто в пошуках  вишуканого подарунка оббіжить майже всі крамниці міста, а дехто виготовить його власними руками і вкладе в цей подарунок частинку свого серця.

          Саме з такою молодою майстринею і її роботами змогли ознайомитись та отримати майстер клас відвідувачі районної бібліотеки .

 Знайомтесь: Коломієць Олеся жителька села Зачепилівка, яка створила ці  смачні новорічні подарунки.

Тиждень права.

Разом зі спеціалістами РУЮ, шкільним психологом , учителем історії, учителем права НВК, працівники цетральної районної бібліотеки провели години права для юнацтва "Майбутнє без СНІДу":

 10.12. «Толерантне ставлення до хворих ВІЛ» - для користувачів років,

 11.12. «ВІЛ СНІД – допомога в подоланні міфів про хворобу»,

 12.12. «ВІЛ інфекція. Червона стрічка»

 15.12.  «Кримінальна відповідальність неповнолітніх» 

Місія молоді в подоланні страху

Година роздумів про вплив страшного голодомору 32-33 рр. на українців. Учасники – учні 10-х кл учитель історії Кирчата А.П., психолог Шовкопляс Н.І.  активно обговорювали причини страшного лиха, ділилися спогадами, записаними від своїх рідних, робили висновки про те, що події на Сході України – це також в деякій мірі відгомін Голодомору, коли спустошені села були заселені неукраїнцями. Голодом намагалися вбити вільний дух українця, щоб зникли родові звязки, але і в той нелюдяний час, українці виживали завдяки взаємодопомозі і людяності. Українська нація – це мертві, живі і ненароджені про яких ми пам’ятаємо.

.

Рік тому, у ніч проти першого грудня, у Києві жорстоко розігнали молодь, яка вийшла на Євромайдан. Спогади про Майдан не можуть залишити байдужою жодну людину. Ми будемо переглядати фото, відео, старі новини. Важливо, щоб Майдан попри свою трагічність, залишився в нашій пам'яті перемогою. У читальній залі районної бібліотеки зібралися жителі селища та району, учасники тих подій, щоб згадати патріотів, які поклали своє життя за гідність, справедливість та волю. Перед присутніми виступили новосанжарці учасники Майдану.  Володимир Паршевлюк продемонстрував присутнім власні фото і відео зроблені на протязі листопада-лютого. Своїми спогадами поділилися Пісковий В., Джала С., Кривоніс В., Туманова Р.

Про соціальні медіа Білозерської ЦБС як майданчики для спілкування

Прочитать другие публикации на Calaméo

Сучасна бібліотека – центр інформації, духовного розвитку та організації дозвілля.

За такою темою відбувся районний семінар бібліотечних працівників.

Директор ЦБС В.В.Нездойминога у своєму виступі акцентувала увагу бібліотечних працівників на розвитку процесу трансформації сільських бібліотек із формату традиційної бібліотеки-книгосховища у інформаційні, соціокультурні та комунікативні центри громад,  проаналізувала стан роботи в ЦБС у цьому напрямку та окреслила чергові завдання та ресурси, які мають бути задіяні на шляху розвитку та вдосконалення бібліотечних установ району.
На семінарському занятті  виступили: заступник директора  ЦБС  по роботі з дітьми Г.Чернова - «Розвиток соціального партнерства  для  взаємовигідної співпраці.», бібліограф ЦРБ Материнко С. - «Розвиток послуг на основі нових інформаційних технологій - напрям діяльності публічної бібліотеки. Робота Центрів Регіональної інформації», методист ЦРБ Бесараб Л. - «Основні завдання і напрямки роботи ЦБС на наступний 2015 рік», Директор ЦБС та методист ЦРБ провели заняття  «Бібліотеки як центри підтримки громади в умовах воєнної загрози: робота з внутрішньо переміщеними особами»

Бібліотекарі ділилися досвідом роботи своїх бібліотек, їх партнерською співпрацею з різними організаціями і установами

Кров мільйонів загиблих від голоду стукає в наші серця.

Годину пам’яті під такою назвою підготували і провели бібліотекарі районної та сільських бібліотек-філій.                                                      

 «Року 1933 від Різдва Христового був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу, ані моравиці. А була тільки тоді зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу – молодих, старих, дітей, ще не народжених в лонах матерів…»

/ Спогади нині померлої Никифорової Ганни Федорівни жительки с. Полузір’я Новосанжарського району.

Ми багато чули брехливих версій про голодомор, міфічну засуху, колективізацію, індустріалізацію, самознищення українців. Але правда завжди одна, ми ніколи її не змінимо – це геноцид української нації. За неточними підрахунками – в Україні загинуло 5-6 млн. наших громадян, деякі наукові дослідження стверджують, що ця кількість сягнула майже 8 млн. Тоді, восени 1932 року, в Україні, і на Полтавщині зокрема, видався небувалий урожай – стодоли і засіки ломилися від пахучого зерна. Ніщо не віщувало біду. Але біда прийшла в більшовицькому мундирі, з наганом у руці. Ця біда хотіла їсти, не те, що виростила, а те, що відібрала…